Шлунок

Шлунок, (лат. ventriculus, гpец. s. gâster)

      Шлунок - порожнистий орган, найширша частина травного каналу, завдовжки (у дорослих) 30 см і об'ємом 2-2,5 л. Коли до шлунку потрапляє харчова грудка, він розтягується (повністю розтягнутий шлунок може вміщувати 2-4 л їжі).

   Служить вмістилищем для їжі та підготовки її до травленню. Харчові частинки під впливом шлункового соку розпушуються, просочуються травними ферментами утворюючи харчову кашку. Багато мікроорганізмів, що потрапили в порожнину шлунка, гинуть під дією шлункового соку. При скороченні м'язів шлунка харчова кашка піддається механічній обробці, потім евакуюється в наступні відділи травної системи. Встановлено, що в слизовій оболонці шлунку виробляється особлива речовина, що стимулює кровотворення (фактор Касла). Найважливіша функція шлунка полягає у створенні умов для хімічного розщеплення поживних речовин. 

   Ферменти шлункового соку - пепсин, хімозин, ліпаза - які розщеплюють білки та ліпіди.

      Шлунок має дві поверхні: передню і задню, які переходять одна в одну і утворюють малу кривину шлунка (curvatura ventriculi mіnor), обернену догори та праворуч, і велику кривину шлунка (curvatura ventriculi major), обернену донизу та ліворуч.

       Частини шлунка:

- кардіальна частина (pars cardiac);

- склепіння або дно шлунка (fornix, s. fundus ventriculi);

- тіло шлунка (corpus vertriculi);

- пілорична частина (pars pylorica); 

      В пілоричній частині розрізняють три відділи: присінок (vestibulum pylori), печеру (antrum pyloricum), канал (canalis pyloricus).

  Воротар шлунка (pylorus) веде в отвір (ostium pyloricum), що відкривається в порожнину дванадцятипалої кишки. Місце переходу шлунка в 12-палу кишку називається пілорус (pylorus).

   Шлунок вкритий очеревиною з усіх боків (інтраперитонеально) за винятком малої і великої кривизни, де між двома листками очеревини проходять великі кров'яні судини.

      Топографія шлунка:

- голотопія: шлунок знаходиться у верхньому відділі черевній порожнині, в надчеревній та лівій підреберній ділянках;

- скелетотопія: простягається від X-XI грудного хребця (ліворуч від хребтового стовпа) - тут розташований ВХІД у шлунок (а саме, кардіальна частина), до І-II поперекового хребця (праворуч від хребтового стовпа) - тут розташований ВИХІД (воротарна частина);

- синтопія: вхідна частина та дно шлунка - прилягають до нижньої поверхні діафрагми. Передня поверхня шлунка контактує з діафрагмою, а також з вісцеральною поверхнею печінки, задня стінка шлунка прилягає до заднього пристінкового листка очеревини та до органів, розташованих за цим листком - підшлунковою залозою, верхнім полюсом лівої нирки та лівою наднирковою залозою, черевною частиною аорти, дно шлунка - з селезінкою. Мала кривина шлунка прилягає до нутрощевої поверхні печінки, велика - до поперечної обводової кишки.